Бути чи не бути – ось у чому питання.
У. Шекспір. Гамлет.
У. Шекспір. Гамлет.
Вважаю, що всі патріотични українські сили ттерміново повинні почати компанію по заміні в ст. 10 Конституції України слов «російської мови» на «кримсько-татарську мову».
Бо це отруйне жало у 1990 російська імперія внесла у Конституцію УРСР, як троянського коня, устами Голови Верховної Ради Валентини Шевченко, члена Президії Цк КПУ, а у самостійній Україні провели формальну декомунізацію, а отруйне комунітичне жало стирчіть в Конституції і заважає нації «отряхнуть с ног прах» імперії і комунізму.
І імперія і совєти використовували «изык», як знаряддя колонізації України, вирощування колаборантів-манкуртів і перетворення згодом українців на росіян.
Тому збереження в Конституції України колоніальної повинності «захищати і розвивати» знаряддя колонизації та колоборації є звичайні оксюморон, мазохизм і самогубство нації.
Те, що ця ганьба не викликає спротиву нації, свідчить про глибоку кризу нації.
І якщо громада не сподобиться на спротив у ближні часи, це може закінчитися для нації трагично. І заспокійливі гасла типу «Козацькому роду нема переводу» не врятують.
Не бахвальтеся, хлопці, підійдіть ближче до пісуару.
Бо вороженьки самі по собі не згинуть, з ними треба битися.
