У кожному жарті є частка жарту.
Прислів'я.
Коли Кравчук став головою якоїсь конституційної комісії, Портнов йому й каже: треба записати у Конституцію, щоб усі громадяни України писали свої прізвища в перекладі на українську мову. – А це навіщо? – А тоді ми з Вами родичами будемо – обоє Кравчуки. О!Прислів'я.
Ні, я ніяк не маю за мету сказати, що там колись якісь брати Шнайдери розійшлись поміж люди по світу, й один став Кравчуком, а другий Портновим, але ж таке могло бути. А, зважаючи на поведінку Кравчука (проміж капельками), то усе може бути. Тобто я не кажу, що наш перший президент не є українець, а таки він і не є українець, але він і ані єврей, ані росіянин, він радянська людина, яка не має нації, він солдат партії. Наказала б партія, став би Кравцовим. Але ж гени, вони наказів ніяких партій не виконують.
Ось і «маємо те, що маємо».
