Бог, я совість нації побачив». Ось вони ці люди – Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Ярослав Грицак. Є і інші. А ось йде Степан Хмара. Всяка влада йому недовподоби, все йому не так, і в тюрму його кидали, і по таборах ганяли. На нього всі давно забили, одне слово – хуліган.
Й прийшов час, коли перед українцями постало гамлетовське питаня – бути чи не бути, прийшов час, який, мов блискавка, висвітив, хто є хто, хто є справжня совість нації, а хто непотріб.
