June 22nd, 2019

Сумні підсумки.

Ось кажуть, що Україна незалежна. То від кого вона незалежна. Та від москаля, який 400 років її гнобив, мову загнав на маргінез, великі міста стали ізичні, і люд там ніби український, а розмовляє ізиком москаля. Тепер вже незалежні. Та заспівали: «Ще не вмерла України і слава і воля».
Що ж зробили українськи мудрагелі, ставши незалежними? Вони у Констітуції записали, що будуть захищати отой клятий ізик, бо вони, мабуть, впевнені, що «Згинуть наші вороженьки» навіть, якщо ми їх захищати будемо.
А світ питає - А що це таке Україна, а хто такі ті українці. А українці кажуть – та приїздіть до Київа, до Харкова, до Одеси. А їм – ми там були, тож Мословія, там гаварят ізиком. Яка-така Україна? Отака ганьба. А вилучити оту ганебну статтю ніхто й не подумав. П'ять президентів було, та жоден собака з них не гавкнув наважився внети до парламенту зміни.
А тепер прийшов шостий, якому мова поперек горла, бо він і його команда заробляють мільйони, розважаючи москалів москальским ізиком, посміхаючись над недолугими малоросами з їх собачою мовою.
Отака незалежність. Україна йшла до неї 28 років, й прийшла.
Тож де її слава? А головне – де її воля?