June 8th, 2015

СПИСОК МОВНИХ ЯНИЧАРІВ НА ЧОЛІ З ПРЕЗИДЕНТОМ

05 червня 2015, 10:02
"Видатний" знавець української мови Порошенко – перший маркатор своїх кондитерських виробів мовою окупанта, а отже, слухняний втілювач "мовного" закону путіна під прізвиськами ківалова-колесніченка – знову опублічив українську вторинність у власній державі. Знання англійської, як вважає цей випадковий однотуровий президент, має стати критерієм під час прийому на державну службу. А ще ми маємо підтримати програму з промовистою назвою Go Global.
Так от, пане однотуровий президенте, хлопці гинули на Майдані і зараз на війні, яку ви обізвали АТО, не за те, щоб розчинитися у глобалістичному місиві, а щоб збудувати сильну і неповторну національну державу. Звісно, що серед загиблих у Небесній Сотні нема ваших однопартійців, як, до речі, і на фронті. І звання Героїв України, відповідно до моєї постанови (N4213 від 23.02.2014), ви ніяк не хотіли присвоювати цим мужнім бійцям Майдану, поки вам не вчинили повної обструкції біля місця їхньої загибелі та поминання. У цьому весь ваш світогляд, хоч за якими наличками слів ви його намагаєтесь приховати. Найкраще про це свідчить голосування знову ж таки мого закону "Про державну службу", що передбачає іспит з української мови і належне знання державної мови, якою, до речі, пан однотуровий володіє на вкрай посередньому рівні.
Промовисто і характерно, що з партії однотурового президента з дуже неевропейською назвою "Блок Петра Порошенка" вимогу держслужбовцям ЗНАТИ ДЕРЖАВНУ МОВУ підтримав лише 61 депутат зі 143. Не підтримав і син президента. Логічні наслідки неукраїнського виховання.
Перелік яничарів Порошенка, що не голосували за базову українську незалежність – знання державної мови: Д. Андрієвський, О. Бєлькова, А. Гордєєв, І. Гринів (львівський технолог цієї горе-партії), Єфімов М., Кутовий Т., Мацола Р., Бакуменко О., Вінник І., Геращенко І., Голубов Д. Грановський О., Дубневич Б., Іонова М., Кононенко І., Луценко Ю., Макар'ян Д., Мушак О., Недава О., Новак Н., Сабашук П., Урбанський О., Чекіта Г., Продан О., Савченко О., Сольвар Р., Тригубенко С., Усов К., Южаніна Н.
Окремий перелік складають ті, що утримались посилити роль державної мови у державі Україна, себто різновид перевертнів: Брензович В., Голуб В., Денисенко В., Заболотний Г., Климпуш-Цинцадзе І., Козир Б., Кривохатько В., Кудлаєнко С., Курило В. Лопушанський А., Мусій О., Онуфрик Б., Горват Р., Гудзенко В., Дяхтярчук О., Дмитренко О., Жолобецький О., Загорій Г., Козаченко Л., Мамчур Ю., Матузко О., Мельничук І., Насалик І., Добродомов Д., Порошенко О., Соловей Ю., Третьяков О., Чумак В., Яриніч К., Спориш І. Тіміш Г., Хлань С., Шевченко О., Яніцький В.
Ось вони – новітні яничари малоросійсько-чужинецького розливу на чолі з президентом миру у час страшної національно-визвольної війни. І ви дивуєтеся, що у нас повна контра у всіх царинах? Хто не вміє захистити мови своєї Держави, – вміє її знищувати. Це руйнатори – приховані і відкриті, озлоблені і тупі. Дякуємо вам за оприявнення своєї внутрішньої порожнечі. Духовна дегенерація невиліковна і неминуче ляже на долі ваших нащадків. Звісно, мовних яничарів в інших партіях не менше. Але це окрема розмова.
Ірина Фаріон
Депутат Верховної Ради України VII скликання, член Політради ВО "Свобода"
http://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5571497a23a3f/

2. СПИСОК МОВНИХ ЯНИЧАРІВ ВІД ЯЦЕНЮКА

07 червня 2015, 13:00
Як і обіцяла, продовження серіялу про мовних яничарів вже не від президента, а від прем'єр-міністра, який у своїй особовій справі у ВР у графі національність зазначив зовсім не те, про що його запитують: замість національности написав "громадянство Україна". Забув Яценюк, якого він роду-племени? Чи приховав? Амнезія. Бідолашний... А, може, безхатько, сиріточка безнаціональна і безродна-безнародна. Лишенько. Людина без національної належности – це людина без духу і дому... Це космополітичний покійник у відпустці серед розмаю живих і самодостатніх націй-мов. Це навіть Бердяєв знав. А ще глибокої національної прив'язаности навчав видатний єврейський діяч В. Жаботинський: "Життя довело, що все буття держави, наче довкола осі, приречене обертатися довкола проблеми національностей...". Пане, Яценюк. Класиків треба знати. Та ще й своїх.

Collapse )

Россияне и их любовь к родине

Как так получилось, что целый народ одержим странным, абсолютно необъяснимым психозом преданности неким выдуманным, не имеющим никакого реального наполнения абстракциям?
Вот иду я по своей немецкой деревне. Воскресенье. Немцы сходили в церковь и копаются в саду. Сажают цветы, подрезают какие-то ветки, таскают чернозем...
Ночью была гроза и сильный ливень. А с утра солнце и тепло. Черная, влажная земля парит. На зеленых лугах пасутся коровы, звон их колокольчиков сливается с пением птиц. Вот это то, что немцы называют Heimat - родная земля.
Родная земля - это для немца (вообще - японца, итальянца и т.д.) не абстракция. Не бестелесный образ, живущий исключительно в его мозгу. Это вполне реальный объект. Ее можно взять в руки, потрогать, она имеет форму, запах, ею принято любоваться, украшать, делать лучше.
Для русского человека - Русская земля - это полная, дистиллированная абстракция. Любовь к этой абстракции ни к чему такому его не обязывает. Ни к тому, чтобы она была богаче, ни к тому чтобы она была красивее, ни к тому, чтобы она была хотя бы - банально чище. Нет!
А зачем его родине его смерть? Что в ней толку?
Все засрано, дороги разбиты, подъезды зассаны, земля заброшена, всюду свалки, пустыри, кучи антропогенного мусора и мазутных пятен. Вялые, неухоженные люди в стоптанных тапочках и пузырящихся трениках сидят на корточках в состоянии сосредоточенного оцепенения.
Зато в любую минуту он может вскочить и, объявив себя патриотом, кинуться умирать за родину. Вот не за эту вполне реальную и осязаемую кучу металлолома и гниющей картошки, а за нигде, никогда им невидимую, абстрактную Россию, которая подвергается некоей перманентной, абстрактной же угрозе...
Или вот такая вещь как "могилы предков". Вот через раз у патриотов проходит мысль, что здесь, мол, могилы его отцов и дедов и он за эту землю умрет не задумываясь.
Вот как эти слова воспринимает немец? Он сразу себе рисует в голове кладбище, на котором похоронен его отец/дед. Ровные ряды скромных гранитных обелисков с именами людей и датами их жизни, подстриженная травка, кусты роз и сирени.
Недалеко - кирха, звонит колокол, пастор собирает людей на службу, потом звучит орган, ветерок обдувает лицо, ты сидишь на лавочке и думаешь о бренности бытия или вспоминаешь себя маленьким, как отец учил тебя плавать в вашем озере неподалеку.
Но русский человек совсем не это имеет в виду! Он имеет в виду нечто совершенно абстрактное, не имеющее никакого материального наполнения. Он имеет в виду какие-то "духовные" (вот еще одно странное слово!) "могилы предков". Никакого отношения к реальным русским кладбищам, похожим на скотомогильники, это "могилы предков" не имеют!
Русские кладбища по большей части заброшены, неприглядны и уставлены ржавыми оградками и металлическими пирамидками со звездами и крестами. Они заросли бузиной и крапивой, там, на этих кладбищах, вместе с мертвецами живут бомжи, ворующие с могил печенье и водку.
Это совсем не то, что русских человек вкладывает в понятие "могилы предков". А спроси его, что он вкладывает в это понятие - он и ответить не сможет. Промычит что-то пафосное, а потом еще на тебя и обидится.
Или вот любовь к народу. Это значит - к своему народу. Такая любовь проявляется, прежде всего, в заботе о слабых: стариках, детях, инвалидах. Русский человек не может похвастаться хорошими детдомами, пандусами для инвалидных колясок или обеспеченной старостью своих ветеранов. Но он уверен, что он действительно любит свой народ.
Но эта его любовь опять не направлена на какой-то реальный объект. Она абстрактна. Как и все его предыдущие любви. И выражается только лишь в готовности умереть. Вот скажи ему: зачем мне такая жертва? Ты просто пойди и убери гавно за своей собакой, которое она оставила в соседнем дворе. Нет! Это его унижает! На это он не готов ради любви. Только смерть. И больше - ничего...
А зачем его родине его смерть? Что в ней толку? Впрочем, и в его жизни толку не больше. Раз он даже говно за собой убрать не хочет. Так и лежит его родина в дерьме и вони, пока он изо всех сил ее любит. Сильно. Сильнее всех на свете. Но абстрактно.
Альфред Кох
http://nv.ua/opinion/koh/rossiyane-i-ih-lyubov-k-rodine-52321.html