September 25th, 2014

Без критики.

Оригинал взят у ibanderivez в Без критики.
        5 червня 1967 року. На Ізраїль напали 5 країн. Єгипет,Сирія, Йорданія, Ірак, Алжир.
        За шість днів Ізраїль знищив 450 літаків противника, 700 танків, 12 000 солдат.Ізраїль переміг і збільшив свою територію в три рази.
        Цей конфлікт отримав назву - Шестиденна війна.
        Не якесь там АТО, а саме "війна".
        Під час війни ніхто не критикував керівництво держави. Не було за що. Ніхто не блокував постачання армії зброї, не було армії шпіонів серед вищого та середнього керівництва в армії, не було розкрадання грошей, армією керували військові, а не поліцейський.
          В нас АТО. Хоча війна. Керівництво держави вимагає, щоб його не критикували під час війни. Хоча війни нема.
          Але, якщо Президент зрадник, то що, також не можна критикувати? Якщо Президент цілими днями обговорює з главарем агресорів плани капітуляції України. Якщо Президент нічого не робить для озброєння армії. Якщо Президент знищує національну валюту. І ще ціла валіза "якщо".
          Всі про них знають, всі про них говорять. Але критикувати Президента не можна.
          Тоді коли всі ці "якщо" наберуть юридичної сили?
          Коли сам Президент видасть указ, що він працює на Кремль? Коли Верховна Рада прийме відповідну постанову?
          Чи, можливо, коли народ чемно постукає в двері на Банковій, та запросить героя-гаранта пройти на шибеницю?
          Без критики. Бо не можна під час війни.



Барин и холоп